Ой чиє ж то поле

歌詞

Ой, чиє то поле, поле, Широкі загони? А це ж того козаченька, Що чорнії брови. Ой, чиї ж то воли, воли В полі ходили? А це ж того козаченька, Що ми втрьох любили. Що перша його кохала, Друга постіль слала, А третяя, чорнявая, Чари наливала. Ой, летіла зозуленька Через сад куючи, Ішов козак із вечорниць Та й причаруючий. От приходить він до дому, Не каже нікому, Да й сів собі кінця столу, Підперся рукою. Його мати ріднесенька Білі ручки ломить, Ой, щось моє рідне дитя Словця не промовить. Ой, приходить да й товариш, Да кличе косити. Ой, не можу, товаришу, Головки носити. Ой, приходить його другий Да кличе орати. Ой, не можу, товаришу, Головки підняти. Не тре мені того сіна, Сіна, не копиці, Потеряв я біле личко Через вечорниці, Потеряв я біле личко Через вечорниці...