Не тримай Мене більше в долонях, Не тримай, не тримай. Годі вже, Я набувся в полоні, Годі вже, годі вже. Ще весна, Але сніг на світанку Замете кожне слово і крок. Я піду – мало часу до ранку, Не згуби мій терновий вінок. Приголуб Ти мене поцілунком Ще хоч раз, тільки раз. Влився біль мій Отруєним трунком До кохань і образ. Досить вже, Через дні, через ночі Все мине, наче сни, відлетить. Загасити я вогнище хочу. Бачиш, Попіл за вітром летить. Годі вже. Годі вже. Пізно вже. Слів твоїх я не чую, Годі вже, ти прости. В серці – сум, Але я не жалкую, Не тримай, відпусти. Хтось мені, Мов карання, наврочив. На коханні чорніють хрести, Я в тобі залишитись не хочу. Сил нема, не тримай, відпусти. Годі вже. Годі вже. Годі вже. Годі вже. Не тримай Мене більше в долонях, Не тримай, не тримай. Годі вже, Я набувся в полоні, Годі вже, годі вже... Вже. Годі вже... Вже. Годі вже... Вже. Годі вже...